Ужгород, Україна
Інтерв’ю було зроблене в 2003 році Еллою Левицькою
Історія життя пана Нойбауера великою мірою проходила в Закарпатті і його доля дає нам чудову можливість мати погляд на його рідну землю під час різного панування (Чехія, Угорщина, Радянський Союз, за яким прийшла українська незалежність в 1991 році, регіон став адміністративним регіоном, який називався Закарпатська область). Як той, хто зростав в дуже релігійній сім’ї, він яскраво пригадує святкування єврейських свят, і те, як він дратував своїх молодших братів, які засинали під час Седеру, говорячи, що він бачив, як заходив пророк Елія, поки вони спали. Після того, як він закінчив школу в 1938 році, він розпочав продавати продукти та став єдиним в сім’ї, хто заробляв на хліб, так як його батько був хворим, а його брати ще ходили до школи. Під час Другої світової війни його сім’ю забрали в гетто в Ужгороді, а потім в Аушвіц. Його дідусь, батько, сестра та три брати загинули там, він вижив в таборі Гляйвіц. Він думав про еміграцію в США та Палестину наприкінці війни, але змінив свої плани, коли дізнався, що його мама та сестра вижили та повернулися в Ужгород, де він працював закрійником та створив сім’ю. 15 фотографій ілюструють його багату історію.